Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Вся информация, представленная ниже, вымышлена и не является руководством к действию. Автор не призывает к употреблению наркотиков или нарушению закона.
Привет, ребятки! Сегодня я хочу рассказать вам о моей незабываемой эпопее с кодеином и моих безумных ночных приключениях на танцполах города. Открывайте уши и готовьтесь к потрясающей истории!
Закладки – это, конечно же, самое важное звено для веселой вечеринки. Заранее разжигая ожидание, я нашла надежного дилера, который постоянно привозил мне мои предпочтения. И так, купив свежую порцию кодеина, я уже чувствовала, что на этот раз все будет особенным.
Собрав компанию с единомышленниками, мы решили попробовать внутривенное введение, чтобы усилить эффект. Это был новый уровень в нашем хипповании, где каждый стремился быть на шаг впереди остальных. Я с трепетом сделала инъекцию и почувствовала, как тина начала поглощать меня целиком.
Мы отправились в один из городских клубов, где нас уже ждала яркая вечеринка. Музыка, свет, танцы – все это приводило нас в состояние эйфории. С каждым шагом я погружалась во всю суть кодеина, забывая о реальности.
На танцполе я чувствовала себя королевой. Мои движения были раскачивающимися в ритме марцы, а мои мысли были только о том, как оставить всех позади. Танцуя, я находилася внутри музыки, словно моя душа стала частью медицины, которая лечила меня от скучной реальности.
Мои друзья, сопровождавшие меня в этом безумном путешествии, также попали в тему. Мы были командой, которая не боялась ничего. Закладка кодеина давала нам силы и уверенность. Чувствуя свободу, мы прыгали, вопили и делились счастьем, которое только наркотики могли дать.
Однажды произошел небольшой передозняк. Я переборщила с дозой, и мой организм решил, что это уже слишком. Тина, которая ранее лишь слегка пощипывала мою сознательность, стала настоящим кошмаром. В тот день я поняла, что играть с медициной – это опасно.
Я провела несколько часов в полусогнутом состоянии, борясь с побочными эффектами передозировки. Мои друзья были рядом, помогая мне преодолеть трудности.
С тех пор я изменила свое отношение к хиппованию. Я начала наслаждаться музыкой и движением без помощи кодеина и прочих закладок. Жизнь показала мне, что настоящая свобода находится внутри меня, а не во внешних средствах отрешения.